Присвячено Чорнобилю.

Ведучий.

З наслідком чорнобильської трагедії медики ведуть боротьбу по сьогоднішній день. Зараз надаємо слово  учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Виступ учасника-ліквідатора.

Звучить пісня „Миг”.

Читець.

Прохання

Зранена пташина в руки не давалась,

Зранена пташина гордою лишалась.

Сон мені той давній сниться і донині:

Померла пташина на траві в долині.

Птахи, риби і звірі нам серця відкрили,

Їх не вбивайте, люди, вас заклинаю я!

Бо небо без птиць — не небо!

А море без риб — не море!

А без звірів земля — не земля,

Не земля, не земля!

Люди незборимі, велетні-титани,

Є у вас рушниці, сіті і капкани.

Є у вас відвага, і правічна сила.

Мусить бути й серце, що любов зігріла.

Люди — життєлюби, ви землі народи,

Ми тепер навіки боржники природи.

Треба нам природі борг оцей сплатити,

Щоб могла пташина в небеса злетіти!

Читець

Колючий дріт відрізав нас од світу.

Оскалився дозиметричний пункт,

І рев машин понад буянням цвіту

Зацупив горло, мов смертельний жгут.

Артерія життя – шосе лискуче.

Ліворуч чи праворуч не зійти.

А ліс же так припрошує жагуче,

Та заступили шлях мені щити.

Для кого ж це усе росте і квітне,

Кому багаті обіця плоди?

О квітню злий, рокований мій квітню,

Від України горе відведи!

Дивлюсь на землю, на річкові води

І думаю, аж чорний від журби:

А нам казали – „ ви царі природи "...

А ми ж насправді – атома раби!

Ведуча

Ю. Щербак у своїй книзі «Чорнобиль» відмітив, що у зв'язку з аварією різко піднялись гіркота і  розчарування наукою... Але чи правильно буде перекладати всю вину лише на вчених?

Головний мотив питань що хвилювали людей був: Хто винуватий у скоєному? Як жити далі?

Читець

Людство прагне всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне: «бути чи не бути?»

Страшно над планетою висить.

На землі, у домі вселюдському,

Протиріч і негараздів – тьма.

Будьмо, люди, обережні в ньому,

Іншого життя у нас – нема.

Ведуча

Серед питань що хвилювали людей були такі: Чи були сміливі люди, які ще до аварії попереджали про можливу небезпеку?

Виступ

Рівно за місяць до аварії 27 березня 1986 року в газеті «Літературна Україна» з'явилася стат­тя молодої прип'ятської поетеси і журналістки Любові Олександрівни Ковалевської «Не приватна справа», де авторка зосередила свою професійну і безкомпромісну критику на будівництві п'ятого блока, строки спорудження якого були зменшені з трьох до двох років. Журналістка навела кричущі факти безвідповідальності і бракоробства: недодані на будову металоконструкції (2358 тонн), колони і щілинне покриття на сховище відпрацьованого ядерного палива постачальники надіслали із значним браком.

«Але ж працювати так неприпустимо! – закінчувала свою стат­тю Л. Ковалевська. – ... своєчасне введення четвертого енергоб­лока не є приватною справою будівельників Чорнобильської атомної електростанції...».

Після трагедії казали, що Любов Олександрівна Ковалевьска передрекла аварію. "Нічого я не пе­редрікала, не дай Боже бути Касандрою – провісницею таких лих... Але в душі, якщо бути чесною, я завжди цього боялася. Не було спокою. Боялася, бо говорилось одне, а насправді було зовсім інше. У нас тільки коли щось трапиться неймовірне – тільки тоді люди повірять, зрозуміють” говорила вона.

Ведуча

Ще питання на яке хотілось би знати відповідь: Чому сталася аварія — те, що вважалося неймовірним,   адже  система  аварійного  захисту  на   Чорнобильській атомній електростанції, як і на інших, така, що здатна   без   втручання   персоналу   запобігти   серйозним  наслідкам технічних неполадок?

Виступ

Одна з причин аварії – і нехай це не видається дивним – психологічна. На відміну від шумної заводської обстановки, біля реактора – тиша. Тільки треба стежити за показами приладів. Психологічна розслабленість була викликана тривалою «без при­год» роботою реактора. Зібраність, дисциплінованість, кваліфікованість персоналу – питання, важливе на будь-якій атомній станції. Четвертий блок був уведений в експлуатацію у грудні 1983 р. Працював увесь час, як і інші, без неполадок. Можливо, що безперебійна робота станції і привела до самозаспокоєння і втрати відповідальності керівниками станції.

Четвертий блок було заплановано після двох років роботи зупинити для ремонту. Але перед цим дирекція атомної станції намітила провести незаплановані і недозволені випробування одного із тур­богенераторів. В цій програмі випробувань не були передбачені необхідні заходи безпеки.

Виступ

Коли 25 квітня відключили систему аварійного охолодження і хотіли почати випробування, вихід самого четвертого блока з роботи був затриманий! Потужність реакто­ра раптово зросла, охолоджувальна вода випаровувалось. Пара з цирконієм призвела до утворення кисню, його вибуху і пожежі. Будівля реактора, обладнання, сам реактор значно пошкоджені, це призвело до припинення ланцюгової реакції і викидів радіоактивних речовин на висоту близько кілометра.

Програма випробувань не була узгоджена ні з представниками головного конструктора реактора, ні з головним проектувальником станції, ні з науковим керівництвом щодо ядерної безпека. Тому ба­гато спеціалістів у перші години і дні нічого не могли пояснити, адже не мали фактів. А здогадатися про безпорядок на станції – таке і в голові не вкладалося.

Поспішали якнайшвидше закінчити програму випробувань. А в ширшому змісті причина одна – прагнення до цифр, де красивої звітності, за якою ховалися тріщини: безвідповідальність, що па­ралізувала волю, совість, професійні навики.

Читець

Це не просто дивна випадковість,

Є у цьому логіка сумна:

Приспано обов'язок і совість —

І розплата грянула страшна.

Звучить пісня „О друге” В.Висоцького

 Ведучий.

Красивою і багатою була Чорнобильська земля з її врожайними полями, садами, річками та озерами, але тільки до квітневої ночі 1986 року. Відтоді ця земля стала називатися „зоною”.

Читець

В зеленім лісі я була царівна,

В зеленім лісі я була жива.

Рудим став ліс, рудими стали тіні,

Рудою стала крона і трава.

Іржавий ліс, пустеля, мертва зона,

Апокаліпсис, Марсіанський краєвид?

Табличка: „Дихати і ходити заборонено!”

І незбагненне: „Не торкатися трави!”

Звучить пісня „Все минуло, рідна”

Ведучий

Сьогодні ми запалимо свічку пам’яті й вшануємо героїв Чорнобиля хвилиною мовчання (всі встають, запалюють свічки). Хвилина мовчання (звучить сьома частина „Реквієму” В.А.Моцарта).

Читець

Жадання людства   – зупинити

Безодні атомної смерч.

Ми ж сівачі, Ми - сонця діти

Спроможні зупинити смерть.

Спинити вибухи ракети

Роззброїти віки і дні,

Щоб сонце мирної планети

У кожнім сходило вікні.

Щоб трави, колоски і віття

Вогнем не перетліли в прах,

Щоб грізне ядерне плахіття

Не спалахнуло по світах.

Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись, –

Вола чорнобильська пересторога:

– Людство, зупинись!

Звучить пісня „Меняется все”